Як жадає земля, зашкарубла від спеки до болю,
Хоч ковточок води, хоч маленьку краплинку роси,
Так я прагну Тебе, я не можу не жити Тобою,
Я благаю, прийди й воскреси!!!
Та говорять мені: «Не проси.
Заспокойся. Навіщо в молитві звитяга?
Знає Бог, бо у Нього всі наміри й дні…»
Та я буду молитись, я буду кричати про спрагу,
Щоб ще більше вона пломеніла в тобі і мені.
Я молюся про дощ. Не стомлюся молитись!
Перші краплі дощу…Парасольку відкину убік
І підставлю долоні, бо хочу дощем Твоїм вмитись.
Проливається з неба життєдайний цілющий потік!!!
« Ти чого там стоїш? Небо низько і злива…
Заховайся мерщій в підземелля традицій і догм!»
Ні! Я буду стояти. Я — напоєна і щаслива,
Бо Господь мій гряде. Я люблю і чекаю. Я прагну Його!!!
30.07.2008 р.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Он ждет тебя. - Анатолий Бляшук Почему так часто наш разум преобладает над нашей верой…? Почему наш рационализм преобладает над доверием Богу…? Почему, в воскресенье на прославлении мы исповедуем, что вся наша жизнь в Его руках, а в понедельник снова суетимся, копошась в своих проблемах…? Мы пытаемся что-то решить, подключая к этому все имеющиеся в нашем расположении ресурсы, мы даже иногда молимся, но все равно остается как прежде…. Почему…? Да потому-что Бог начинает работать только там, где Ему нет альтернатив. От них мы можем избавиться двумя способами – это отбросить их по своей воле, или в начале набить себе кучу шишек, чтоб в итоге доказать несостоятельность наших путей и воззвать к Богу. Выбор только за нами.
